X Ювілейна Міжнародна науково-практична конференція «Європейський вектор модернізації економіки: креативність, прозорість та сталий розвиток»

18-19 квітня кафедрою економіки ХНУБА було проведено X Ювілейну Міжнародну науково-практичну конференцію «Європейський вектор модернізації економіки: креативність, прозорість та сталий розвиток». Конференція проведена з метою формування теоретико-методичного та практичного інструментарію модернізації економіки на засадах креативності, прозорості та сталого розвитку. Науковий захід зібрав представників науки, бізнесу, громадського сектору та влади майже з усіх регіонів України та 10 країн світу.

Учасники представлені доволі широким переліком освітніх установ, громадських організацій, органів влади та бізнес-структур: Міністерство освіти і науки України, Харківська міська рада, Головне управління статистики у Харківській області, Ізраільський технологічний інститут (Ізраїль), Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ), Український державний університет залізничного транспорту (м. Харків), Одеський національний економічний університет (м. Одеса), Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний університет будівництва та архітектури (м. Харків), КП «Харківські теплові мережі», КП «ХарківводоканалТДВ «Житлобуд-2» (м. Харків), Білгородський державний технологічний університет ім. Шухова, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Київський національний торговельно-економічний університет, Мукачівський державний університет, Український державний університет залізничного транспорту, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Полтавський університет економіки і торгівлі, Львівський кооперативний коледж економіки і права, Маріупольський державний університет, Донецький юридичний інститут МВС України (м. Кривий Ріг), Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця, Сумський державний університет, Харківський навчально науковий інститут ДВНЗ ««Університет банківської справи», Академія техніко-гуманітарна в м. Бєльсько-Бяла (Польща), Київський національний університет технологій та дизайну, ТОВ Merrit Group (м. Варшава, Польща),  Сумський націоналиний аграрний університет , Національний університет «Львівська політехніка», Хмельницький національний університет, Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ, Полтавська державна аграрна академія, Українська інженерно – педагогічна академія, Луцький національний технічний університет, Філія «Кременчуцький інститут ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля»», Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Національний фармацевтичний університет, Київсьий національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Харківський державний університет харчування та торгівлі, Академия управления при Президенте Республики Беларусь, Київський національний торговельно-економічний університет, Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького, Таврійський державний агротехнологічний університет, Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, ГНУ «Центр системного анализа и стратегических исследований НАН Беларуси», Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеська державна академія будівництва та архітектури, Харківський національний університет внутрішніх справ, Первомайський   коледж Національного університету кораблебудування імені адмірала , SSI “Institute of Educational Analytics”, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Харківський національний університет міського господарства  імені О. М. Бекетова, Донецький національний технічний університет», Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського, ТОВ «ЮФ «Терра-Партнер», Полтавський університет економіки і торгівлі, Полоцкий государственный университет  (г. Новополоцк, Беларусь), Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харківський коледж текстилю та дизайну, University of Miskolc, Miskolc, Hungary (Угорщина), Higher School of Labour Safety Management (WSZOP), Katowice, Poland (Польща), Иракский  университет «Аль-Мареф» , р. Ирак, г. Анбар, Донбаська національна академія будівництва і архітектури, ЦНАП Покровської міської ради (Україна), Національний технічний університет України «Київський політехнічний інституту імені Ігоря Сікорського», Інститут підготовки юридичних кадрів для СБУ Національного юридичного  університету імені Ярослава Мудрого, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Национальный институт экономических исследований   (Республика Молдова), Львівський національний університет імені Івана Франка, ПАТ «ПУМБ», ТОВ «Партнер фінанс», Університет державної фіскальної служби України, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Дніпровський державний технічний університет, Запорізький національний технічний університет, Варшавський технологічний університет (Польща), приватне  підприємство «Композит» (м. Одеса, Україна), Одеський національний політехнічний університет, ПП «Київсоцсервіс, Національний університет харчових технологій, Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова, ПП «АКСІКОН», ООО «Евроторг», Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Головне управління статистики у Львівській області, Інститут підприємництва та перспективних технологій Національного університету «Львівська політехніка», Витебский государственный университет имени П.М. Машерова (Республика Беларусь), БФ «Творчий центр»ТЦК» ( м. Львів), Донбаська державна машинобудівна академія (м. Краматорськ),  Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, ННІ БТ «УАБС» СумДУ, Top Brands Angola (Worten Angola, Ангола), ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України, (м. Київ), Національний гірничий університет» (м. Дніпро, Україна), Брестський державний технічний університет (м. Брест, Республіка Білорусь), ICC Ukraine (м. Тернопіль), Йорданський національний університет (Йорданія); Ізраїльський технологічний інституту, (м. Хайфа, Ізраіль), Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, ФДБОУ ВО «Державний університет з землеустрою», (Росія, м. Москва), Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Титаніум» (м. Харків), ХарРІ НАДУ при Президентові України, Польсько-українська аграрна асоціація, Інститут сталого розвитку, Харківський енергетичний кластер.

Пленарне засідання конференції розпочалося вітальним словом проректора з науково-педагогічної роботи (добавить регалии) Гончаренка Дмитра Федоровича.

Вітальне слово та доповідь заступника голови організаційного комітету X Ювілейної  Міжнародної науково-практичної конференції
«Європейський вектор модернізації економіки: креативність, прозорість та сталий розвиток»
д-ра тех. наук, професора, проректора з науково-педагогічної роботи ХНУБА Д.Ф. Гончаренка

 

У вітальному слові Д.Ф. Гончаренко вказав, що саме креативність, прозорість та сталий розвиток дозволять соціалізувати економіку України та вивести її на європейський рівень. Проведення X Ювілейної міжнародної науково-практичної конференції «Європейський вектор модернізації економіки: креативність, прозорість та сталий розвиток» є свідченням високого авторитету нашого університету, дозволить успішно реалізувати проекти і програми за новими актуальними напрямами, буде сприяти поглибленню наукового діалогу.

З цікавими доповідями також на пленарному засіданні виступили:

Кулинич Олег Васильович – кандидат з державного управління, доцент кафедри соціальної та гуманітарної політики Харківського регіонального інституту національної академії державного управління при президенті України, член Польсько-української аграрної асоціації, поділився польським досвідом реформування органів місцевого самоуправління та можливостями їх адаптації та імплементації в українські реалії;

Чичина Ольга Андріївна — кандидат економічних наук, старший викладач кафедри міжнародних економічних відносин Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, депутат Харківської міської ради, голова комісії з гуманітарних питань (освіта, культура, духовність, молодіжна політика та спорт), радник міського голови з питань гендерної політики, яка розповіла про політику рівності як економічний чинник сталого розвитку, зробивши особливий акцент на гендерну складову рівності;

Мірошниченко Оксана Андріївна – кандидат юридичних наук, доцент Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського, директор ТОВ «ЮФ «Терра-Партнер», адвокат, розкрила правові аспекти трудових відносин в сучасних трансформаційних соціально-економічних умовах;

Циганов Артем Володимирович — заступник директора приватного підприємства «Київсоцсервіс» розказав про практичну діяльність інноваційного підприємства, яке реалізує енергозберігаючі технології в бюджетній сфері

 

Кулинич Олег Васильович кандидат з державного управління, доцент кафедри соціальної та гуманітарної політики Харківського регіонального інституту національної академії державного управління при президенті України, член Польсько-української аграрної асоціації розповідає про децентралізацій ні процеси в Польщі та в Україні

Мірошниченко Оксана Андріївна  кандидат юридичних наук, доцент Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського, директор ТОВ «ЮФ «Терра-Партнер», адвокат розповідає про особливості юридичних аспектів в соціально-трудових відносинах в сфері зайнятості

Заступник директора ПП «Київсоцсервіс» Циганов Артем Володимирович доповідає про результати  реалізованих заходів з нерегозбереження в навчальних закладах України

Чичина Ольга Андріївна — кандидат економічних наук, депутат Харківської міської ради, голова комісії з гуманітарних питань (освіта, культура, духовність, молодіжна політика та спорт), радник міського голови з питань гендерної політики доповідає про гендерні аспекти політики рівності

Представлені доповіді відрізняються актуальністю, креативністю, практичною значущістю, викликали високу зацікавленість та полеміку серед присутніх

У роботі конференції прийняли участь 533 учасники (керівники підприємств, політики, науковці, викладачі ВНЗ, магістранти, аспіранти, здобувачі), серед них  — 511 учасників від  України та 22 учасники з близького та далекого зарубіжжя.

Конференція тривала два дні та, відповідно до регламенту, всього було заслухано 471 доповідь, в тому числі: на пленарному та заключному засіданнях – 8 доповідей; на секції 1 «Креативна економіка та підприємництво: стан та перспективи розвитку» було заслухано й обговорено 231 доповідь; на секції 2 «Європейські практики та вітчизняний досвід децентралізаційних процесів» ‒ 59 доповідей; на секції 3 «Енергоефективність, ресурсозбереження та зелена економіка» ‒ 97 доповідей; на секції 4 «Гендерна справедливість в соціально-економічних системах» ‒ 30 доповідей; на секції 5 «Інструменти забезпечення прозорості публічного сектору» ‒ 46 доповідей.

Матеріали конференції подано у друкованих збірниках та програмі, а також підготовлено спецвипуск наукового журналу «Молодий вчений» та колективну монографію.

За результатами представлених доповідей та загальної дискусії було сформовано ряд резюмуючих тез та рекомендацій:

  1. Лідируючим та ключовим ресурсом креативної економіки є творчій потенціал та інтелектуальні можливості, а раціональне, ефективне та, знов-таки, креативне управління цими ресурсами є запорукою сталого розвитку будь-якої соціально-економічної системи. Таким чином, в креативній економіці та економіці знань ключову роль відіграє людина, як джерело творчої діяльності та як споживач кінцевого інтелектуального продукту. В умовах креативної економіки під час виробництва будь-якого економічного продукту, забезпечується вільний, ефективний та раціонально-цілеспрямований обмін творчою енергією між всіма суб’єктами соціально-економічної системи – від виробника до споживача. Креативна економіка, яка спрямована на корисність для кінцевого бенефіціара, скерована більш на якісні показники діяльності. Це означає необхідність підготовки фахівців з новим економічним мисленням, які вільно володіють інструментами управління знаннями та творчими ресурсами. Таким чином, необхідна переорієнтація підготовки на соціально-економічне виховання та навчання нового поколінні фахівців, які будуть здатні діяти в сучасних умовах.
  2. В Україні триває реформа, про необхідність якої у тій чи іншій мірі говорили всі політичні сили протягом новітньої історії незалежної України. Мова йде про децентралізацію державної влади, яка передбачає послідовне і глибоке реформування системи публічної влади з урахуванням позитивного досвіду розвинутих демократичних країн і вимог Європейського Союзу. Необхідна готовність до конструктивного діалогу заради впровадження ефективної моделі влади в Україні, формування сильного місцевого самоврядування, забезпечення самодостатнього розвитку кожної територіальної громади. Запорукою подальших успіхів має стати широка інформаційна кампанія, спрямована як на роз’яснення суті реформи, так і пропагування її позитивних досягнень. Саме за таких умов багаторічні розмови і політична полеміка, нарешті, переросте у реальне перетворення України в ефективну сучасну демократичну країну з розвинутим громадянським суспільством.
  3. Впровадження енергоефективних заходів є одним з одним з головних та перспективних напрямів для підвищення ефективності використання енергії в Україні. Досягнення оптимальних результатів впроваджених заходів з енергоефективності є можливим лише у разі консолідації зусиль органів державної влади, місцевого самоврядування та громадського суспільства. Дослідження особливостей «зеленої економіки» дає змогу визначити її як напрям в економічній думці, в межах якого вважають, що економіка є залежним компонентом природного середовища, в якому вона існує і є його частиною. Визначальним для подальшого обрання напрямів удосконалення діяльності суб’єктів бізнес-структур є особливості ведення діяльності в умовах «зеленої економіки» і їх разюча відмінність від традиційної економічної парадигми здійснення господарської діяльності. Незалежно від шляху, який Україна може обрати для створення «зеленої економіки» та досягнення енергоефективності соціально-економічних систем, такий перехід, безумовно, принесе численні вигоди. В першу чергу, він може допомогти пом’якшити проблеми економічної, продовольчої, енергетичної і водної безпеки. У загальнішому контексті такий перехід повинен стати основою для досягнення цілей сталого розвитку.
  4. На сьогоднішній день в міжнародній практиці гендерний індикатор є одним з найважливіших під час оцінки ефективності та перспективності програм та проекті, незалежно від сфери їх впровадження. Дотримання гендерної рівності є запорукою гармонійного розвитку громадського суспільства та пріоритетним економічним чинником сталого розвитку, хоча, слід зазначити, що сучасна цивілізація вже переросла поняття гендерної рівності, яке еволюціонувало в поняття гендерної справедливості і розширилося далеко за межі сприймання відносин статей.

Українські реалії потребують активного впровадження політики рівності, інтегрування гендерних підходів у всіх сферах суспільної діяльності. Назріла необхідність створення умов для реалізації рівних можливостей, тобто концептуальної зміни парадигми захисту уразливих категорій суспільства. Особливу увагу сьогодні слід приділити реінтеграційним програмам з адаптації ветеранів АТО, соціалізації сімей загиблих з використанням нових освітньо-просвітницьких методів та подоланням гендерно-стереотипних поглядів. Згадані процеси сприятимуть подальшій євроінтеграційній спрямованості України, оскільки є одним з блоків узятих нею зобов’язань в рамках підписання угоди про асоціацію.

  1. Прозорість та відкритість органів державної влади в реалізації публічної політики є важливим чинником розвитку процесів демократизації держави та суспільства, становлення громадянського суспільства, запорукою утвердження в Україні демократичних норм та правил щодо відносин між громадянами, їхніми об’єднаннями та органами державної влади. Поступова трансформація системи владних відносин в Україні вимагає запровадження нових стандартів, становлення нової культури взаємовідносин між владою та суспільством. Саме прозорість та відкритість органів державної влади в реалізації публічної політики, її здатність, спроможність і готовність до діалогу з різними суспільними силами значним чином визначають внутрішньополітичну ситуацію і впливають на процеси консолідації суспільства

На заключному засіданні, яке відбулося 19 квітня 2018р. після роботи секційних засідань, під керівництвом д-ра екон. наук, проф., завідувача кафедри економіки Харківського національного університету будівництва та архітектури Калініченко Людмили Леонідівни було обговорено та прийнято резолюцію конференції, а також відбулося вручення сертифікатів.

Таким чином, за результатами обговорень тематики ключових напрямів конференції, можна стверджувати, що мета проведення Х Міжнародної науково-практичної конференції «Європейський вектор модернізації економіки: креативність, прозорість та сталий розвиток» досягнуто, зроблені обґрунтовані висновки та раціональні пропозиції щодо подальшого руху соціально-економічної системи України за вектором креативності, прозорості та сталого розвитку.

 

Підготували: проф. кафедри економіки Смачило В.В., доц. кафедри економіки Халіна В.Ю.